За свідченням  Євсевія Кесарійського (III.24), св. ап. Іван, прочитавши їх на прохання єфеських християн, написав своє з метою доповнення свідчень щодо Божества Ісуса Христа. Про це ж говорив і Феодор Мопсуетський († 428 р.)22.  Таким чином, якби вони не користувались авторитетом, то апостол Іван не писав би до них доповнення. Головна відмінність синоптичних Євангелій від Євангелії св. ап. Івана полягає в переданні розмов Ісуса Христа; в останній вони мають більш глибокий зміст. Скептики можуть закинути, що розбіжності мають місце і у синоптиків, на що доцільно відповісти словами блаж. Феофілакта, архієп. Болгарського:“Не кажи мені, що вони в усьому розходяться, але подивись що собою являє це протиріччя. Хіба хтось із них сказав, що Христос народився, а інший заперечив; чи один, – що Христос воскрес, а інший – ні? Нехай не буде так! У найнеобхіднішому вони згідні. Отже, якщо у найважливішому в них немає протиріч, то чому дивуємося, якщо здається, що вони не узгоджуються у неважливому? Їхня істинність доводиться саме тим, що вони не в усьому згідні. Інакше, про них подумали б, що вони писали, радячись один з одним. Те, про що не сказав один, доповнює інший і тому здається, що вони інколи протирічать” 23.    Іван Золотоустий ніби доповнює сказане: “Чи не міг би один євангелист написати все? Звичайно міг, але коли писали четверо, не одночасно, в різних місцях, без будь-якого зговору між собою, і написали так, ніби все було сказано одними вустами, то це є найкращим доказом істини.” 24

Те, що ми маємо чотири розповіді про земну місію Христа, свідчить лише про індивідуальність і авторство євангелистів. Кожен з них намагався передати те, що відчував своєю душею. Події ж ці були небуденними й часто-густо важкими для людського сприйняття. Христос приніс людству Небесне Вчення, яке відрізняється від людського мудрування й перевищує будь-яку сферу наукового пізнання. Окрім того, необхідно зважати на мету написання Євангелій. Св. Іриней Ліонський (III.І.І) засвідчує, що ап. Матфій написав своє Євангеліє для палестинських євреїв. Звідси стає зрозумілою його  своєрідність.

_________________
22 Иванов А. “Руководство к изьяснению Священнаго Писання Новаго Завета”, С.-Петербург, 1894 г., с. 5-6
23 Еп. Аверкий “Руководство к изучению Священнаго Писання Новаго Завета”, 1954, ч.І, с.14
24 там же