Миропомазання є Таїнство, в якому віруючому даються дари Святого Духа, які укріпляють його в духовному християнському житті.

Про благодатні дари Духа Святого сказав Сам Ісус Христос: “Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його (тобто з внутрішнього центру, серця) потечуть ріки води живої. Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його, бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений” (Ін 7, 38—39).

Апостол Павло каже: “А Той, Хто утверджує нас з вами у Христі і Який помазав нас, є Бог, Він іпоклав печать на нас, і дав запоруку Духа в серця наші” (2 Кор. 1, 21-22).

Благодатні дари Святого Духа необхідні кожному віруючому у Христа. (Є ще незвичайні дари Святого Духа, які подаються тільки деяким людям, як-то: пророкам, апостолам).

Спочатку св. апостоли Таїнство миропомазання здійснювали через покладення рук (див.: Діян. 8, 14~17; 19, 2-6). А потім, у кінці першого століття, Таїнство миропомазання стало здійснюватися через помазання святим миром, за прикладом старозавітної Церкви, бо апостоли не встигали самі здійснювати це таїнство через покладання рук.

Святим миром називається приготована особливим способом і освячена суміш із пахучих речовин і єлею.

Миро освячували неодмінно самі апостоли та їхні наступники – єпископи (архиєреї). І тепер освячувати св. миро можуть тільки єпископи. Через помазання освяченим єпископами св. миром, за дорученням єпископів, можуть чинити Таїнство миропомазання і пресвітери (священики).

При здійсненні Таїнства святим миром хрестоподібно помазуються віруючому такі частини тіла: лоб, очі, вуха, уста, груди, руки і ноги – з промовлянням слів: “печать дару Духа Святого. Амінь”.

Дехто називає Таїнство миропомазання – п’ятдесятницею (зішестям Св. Духа) кожного християнина.

Протоієрей Серафим Слобідський “Закон Божий”