ДО БОГОЛЮБИВОГО ЧИТАЧА

Ми грішимо не лише гріхами, але і добрими справами, коли їх творимо не на славу Божу, а на славу свою, заради прославлення свого імені, або заради користі; коли творимо добро із пристрастю або недбайливо, – тоді добрі справи перетворюємо на погані.

Наприклад, Богом заповідано любити ближнього свого, як самого себе, а ми любимо ближнього, але менше, ніж себе, або любимо ближнього більше, ніж Бога, і перетворюємо цю любов і турботу про ближнього в людинодогоджання, що заборонено Богом. Так спотворюється всяке благо, і усе корисне, дане нам Богом (зір, слух, смак, нюх, дотик, душевна доброта, віра), ми використовуємо на шкоду собі і ближньому, уподібнюючись бісам, які вірують в Бога і трепещуть (Як. 2, 19), але істинних справ Божих не творять. Ось чому такий великий перелік наших гріхів.

В цій книжечці представлений якнайповніший перелік гріхів, що викриваються: одні з гріхів головні, основні, від них походять менші, але вони можуть бути небезпечнішими за головних. Що таке смертні гріхи? Всякий нерозкаяний гріх веде до смерті, тимчасової та вічної. Нерозкаяні гріхи і є гріхами смертними (а не тільки гордість, чи вбивство, чи ідолопоклонство та інші з числа так званих семи смертних гріхів, як вважають деякі). Цю пам’ятку про гріхи корисно читати і перед сповіддю в церкві, і вдома, а найбільше – охочим, які хочуть досягнути розчулення сердечного і духу покірного, бо, за словом святого, «той хто побачив свої гріхи, вищий за того, хто побачив ангела».

СПОВІДЬ

На допомогу тим, хто готується до таїнства сповіді.

Перелік гріхів

Мерзенними перед Богом є наші гріхи, а ми грішимо такими гріхами:

  1. Гордістю (гординею).
  2. Невдячністю (Богові і людям, а найбільше тим, через яких Бог явив нам Свою милість).
  3. Схильністю до гріха.
  4. Непокірністю на добро.
  5. Самовиправданням.
  6. Засліпленням розуму.
  7. Самовдоволенням.
  8. Вважанням себе розумним і мудрим.
  9. Самолюбністю.
  10. Зарозумілістю.
  11. Неуважністю до промислу Божого.
  12. Норовливістю.
  13. Самовпевненістю, самовтіхою, помилковим упованням (грішимо і думаємо: “Може, Бог пробачить”), приписуванням успіху собі, а не допомозі Божій.
  14. Самохвальством.
  15. Самодогоджанням.
  16. Самочинством.
  17. Нахабністю (найбільше, коли хвалимося гріхом, злом).
  18. Образою.
  19. Владолюбством.
  20. Славолюбністю.
  21. Надмірною хвалою (зайвою хвалою, кого- або чого-небудь).
  22. Хизуванням.
  23. Зарозумілістю.
  24. Жорстокосердістю.
  25. Зарозумілістю (велемудрієм).
  26. Неслухняністю.
  27. Завзятістю, недоречним поспіхом.
  28. Немолитвеністю.
  29. Бажанням вчити (і незаконним навчанням, не будучи поставлені на це від Бога, не маючи на це дозволу).
  30. Відступом від Бога.
  31. Зреченням від віри, від Церкви, від духовної спорідненості.
  32. Богохульством.
  33. Блюзнірством.
  34. Наріканням.
  35. Нечесністю.
  36. Вірою брехні і ложною вірою.
  37. Неправдою.
  38. Противленням добру.
  39. Протиріччям.
  40. Непостійністю в добрі, особливо, коли не довіряємо промислу Божому (наприклад, збираємо гроші на “чорний день”).
  41. Прелестю, самооманою.
  42. Єрессю (спілкуванням з єретиками, молитвою з єретиками, здійсненням літургії з ними).
  43. Невірою.
  44. Догоджанням владі.
  45. Наполяганням на своєму (особливо в поєднанні з грубістю, вульгарністю).
  46. Любов’ю до почестей, похвал.
  47. Гордовитістю.
  48. Сміхом (надмірною веселістю, реготом), глузливістю, жартами, анекдотами, гримасами, сміхотворністю, висміюванням недоліків (замість викриття).
  49. Марнославством.
  50. Заздрістю (бажанням мати те, що має ближній).
  51. Злорадністю (радіємо злу, особливо ж, коли від зла потерпає наш ворог або суперник).
  52. Недбалістю.
  53. Презирством до людей (зневага до ближнього через недоліки, потворність, хворобу); гидливістю, зневагою.
  54. Наругою (найбільше оскверненням святині).
  55. Відсутністю любові до ближніх, неувагою до їхніх потреб.
  56. Нечутливістю (“кам’яне серце”).
  57. Надмірним осудом при викритті.
  58. Приниженням інших.
  59. Ненавистю до людей.
  60. Чванливістю.
  61. Підозрілістю.
  62. Доносом.
  63. Докорянням.
  64. Відразою та відмовою, коли просять нашої допомоги.
  65. Неуцтвом (духовним невіданням, найбільше ж умисним неуцтвом, коли вважають, що “чим менше знаєш, тим менше вимагається”).
  66. Нерозсудливістю.
  67. Неблагоговінням до святині.
  68. Удаваністю.
  69. Поширенням помилкових чуток, наклепу.
  70. Непомірністю.
  71. Молитвою з єретиками, іудеями, мусульманами, сектантами.
  72. Невиконанням церковного статуту і правил.
  73. Обжерливістю, ненажерливістю і ласуванням.
  74. Лінощами.
  75. Споживаннням їжі без молитви.
  76. Самовільним послабленням або повним залишенням посту.
  77. Байдикуванням.
  78. Розвагою (не уважністю при роботі).
  79. Обіданням, обпиванням.
  80. Сонливістю (непомірністю сну)
  81. Людинодогоджанням.
  82. Пияцтвом.
  83. Палінням (тютюну та іншого зілля).
  84. Забуттям.
  85. Безчинством.
  86. Обманом (заради користі, або жартома, або в спілкуванні з дітьми).
  87. Лихослів’ям.
  88. Грішимо свідомо і несвідомо, волею чи неволею, зором, смаком, слухом, нюхом і усіма почуттями; розумом чи у думках; умисне і без наміру.
  89. Безсовісністю.
  90. Безпечністю.
  91. Безумством.
  92. Пустослів’ям.
  93. Безсоромністю.
  94. Кокетуванням, самолюбством, спонуканням на розпусту.
  95. Марнослів’ям.
  96. Лукавством, хитрістю.
  97. Легковажністю (у думці, в слові, в поведінці).
  98. Пещенням (словом і справою).
  99. Цікавістю.
  100. Марнослів’ям, велемовством.
  101. Неробством.
  102. Пихатістю (в одязі, у поведінці, у слові і у справі).
  103. Одяганням для спокуси, або для привертання уваги до себе.
  104. Залученням до гріха (спокусою).
  105. Манірністю (млосністю, штучністю в поведінці).
  106. Пристрастю до нового одягу.
  107. Розкішшю (надмірністю в земних благах).
  108. Млістю (у ванні, лазні; у ліжку; у думках і відчуттях).
  109. Тілодогоджанням (зайвою дбайливістю про тілесне), боязню старості, зморшок, хвороб.
  110. Небезпечними дослідами над людьми, тваринами, рослинами.
  111. Прийманням від язичників, єретиків, іудеїв дарів та їжі їхніх свят (від євреїв, що сповідують іудаїзм, правилами Церкви заборонено християнам, приймати опрісноки, мацу та інше), а також від них не приймається єлей, віск, свічки в церкву.
  112. Лицедійством: підморгуванням, акторством.
  113. Франтівством (нарядністю).
  114. Розбещеністю, вільністю в зверненні, найбільше з особами іншої статі.
  115. Недалекоглядністю.
  116. Мріянням (прийманням ворожих явлень за істинні), мрійливістю (уявою).
  117. Пристрасними помислами.
  118. Похіттю, пристрастю блудною.
  119. Розпустою.
  120. Перелюбом (розпустою в шлюбі, подружньою невірністю).
  121. Вбивством.
  122. Спричиненням каліцтва.
  123. Принесенням болі ближньому.
  124. Замахом на вбивство.
  125. Вбивством плоду в утробі (абортом).
  126. Мимовільним виверженням плоду із утроби (викиднем).
  127. Замахом на самогубство (у думках або справою).
  128. Розтлінням.
  129. Насильством (згвалтуванням).
  130. Розбещенням дітей (розтлінням малолітніх).
  131. Кровозмішенням (плотським співжиттям з кровним родичем).
  132. Спільною розпустою (з декількома особами).
  133. Співжиттям в духовному родстві (чоловік та дружина не можуть бути одночасно хресними батьками одній дитині).
  134. Зляганням з обручницею, нареченою, до шлюбу.
  135. Одруженням з невіруючим, або неправославною особою.
  136. Співжиттям без вінчання, в громадянському шлюбі.
  137. Содомським гріхом: мужеложством, а також зляганням осіб жіночої статі.
  138. Скотоложством.
  139. Рукоблуддям.
  140. Непомірністю, хтивістю в шлюбі.
  141. Пристрасним дотиком.
  142. Зляганням з бісами (плотським співжиттям з бісами, коли біс являється в образі померлої, чи живої людини).
  143. Татьбою (крадійством, розкраданням).
  144. Розбоєм.
  145. Грабіжництвом (розкраданням зі зломом, з насильством, але без вбивства).
  146. Святотатством, викраденням (привласненням) церковного майна (розкраданням святинь з храму або з будинку; перепродажем святині, заради користі, наприклад: незаконним продажем своїх свічок в церкві, або незаконно віддрукованих книг).
  147. Підпалом (умисною пожежею).
  148. Спричиненням лиха (від необережного поводження з вогнем, отрутою, зброєю).
  149. Клятвопорушенням, порушенням обітниці (невиконанням обіцянки, домовленості, договору, присяги, зобов’язання, даного слова).
  150. Проклинанням (проклинанням інших, себе або обставин, а найбільш небесних сил і Самого Творця).
  151. Скритністю, приховуванням гріха на сповіді.
  152. Невиконанням епітимії.
  153. Непокаранням дітей (духовних чад абоспоріднених по плоті).
  154. Брехнею,удаваністю.
  155. Ідолопоклонством (поклонінням ідолам, кумирам, принесенням їм жертви, споживанням їжі, яка була пожертвувана ідолам, шануванням язичницьких богів, демонів, бісів, кадінням їм, шануванням язичницьких свят і дотриманням язичницьких обрядів та забобон).
  156. Даремним призиванням імені Божого.
  157. Божбою (непотрібним призиванням Бога у свідки, вживання хресного знамення надаремно).
  158. Спілкуванням (для “лікування”) зі знахарями, чаклунами, телецілителями (які лікують через телевізор), екстрасенсами, біоенерготерапевтами (які “лікують” магнітними і електричними біополями), гіпнотизерами, парапсихологами, психоаналітиками, психотерапевтами, відьмами, різними “бабками”, ходінням до них за порадами, допомогою, на зло, або нібито на добро, ворожінням через них або заговорюванням хвороби, або нібито очищенням тіла, душі та будинків; розпалюванням індійських (язичницьких) палочок, пахощів та іншого.
  159. Чаклунством та ворожінням; язичницьким або іудейським заклинанням хвороби; астрологією, намаганням дізнатися про “долю” по руці, по картах, по книгах, або ще іншим чином; ворожінням за допомогою чисел; відганянням хмар, чаклунством; призиванням нібито “благотворних” бісів на допомогу і на здоров’я собі; майструванням і носінням оберігаючих талісманів у вигляді ниток, пов’язок, сережок, намист та іншого; використовуванням магії: наукової або прикладної (чи інакше чорнокнижництвом); вірою в прикмети, забобони (перебіжать дорогу чорна кішка, хтось перейде із порожнім відром, розсиплеться сіль та інше), вірою в добрі або погані дні та години, і інше; вживанням церковної святині при чаклунстві: призиванням при заговорюванні імені Бога, або імені Богородиці, або імен святих або ангелів, або вживанням при тому освяченої води чи хреста, або ікон, або хресного знамення, що не зменшує провину, але навпаки, посилює її.
  160. Безрозсудними ревнощами (до друга, подруги, брата, сестри, батька, матері, чоловіка, дружини).
  161. Суперництвом.
  162. Порадою заради користі.
  163. Марнотратством (витратою на дурниці).
  164. Жадібністю до речей.
  165. Тілодогоджанням.
  166. Досаджанням.
  167. Спіритизмом, викликанням душ і духів, окультизмом, теософією.
  168. Неповагою до керівництва.
  169. Підлабузництвом.
  170. Ласолюбством: в їжі, питві, в думках та у відчуттях.
  171. Приховуванням, привласненням чужого (знайденої речі).
  172. Завзяттям (швидкою і ревною роботою чого-небудь, без благословення Божого, без благоговіння).
  173. Пристрастю (до кого-, або до чого-небудь).
  174. Сріблолюбством, золотолюбством, користолюбством, грошолюбством, любов’ю до дорогоцінних речей, книг та іншого.
  175. Хитрістю та словооправданням.
  176. Крамарюванням (підвищенням ціни, випрошуванням знижок та поступок).
  177. Хабарництвом, лихварством, даванням грошей під відсотки, брехливим придбанням, зберіганням грошей в ощадних касах заради відсотків, участю в лотереях, грою на біржі, та інше.
  178. Помилковим соромом (соромимося носити хрест, ходити в церкву, молитися, мати ікони, духовні книги).
  179. Неуважністю, неувагою (особливо під час молитви).
  180. Запальністю, гнівом, дратівливістю.
  181. Буйними, безрозсудними словами.
  182. Нетерпінням, нестриманістю.
  183. Сварливістю.
  184. Жорстокістю (до людей, до тварин, рослин).
  185. Нешануванням батька і матері, влади, старших.
  186. Засудженням, пересудами (замість викриття); судженням про гріховність людей по їхніх негараздах.
  187. Переченням, суперечливістю.
  188. Сваркою, ворожнечею.
  189. Хульними словами.
  190. Лихослів’ям.
  191. Криком.
  192. Люттю.
  193. Нецензурними словами.
  194. Невдоволенням.
  195. Лестощами (обманом, лукавством, зваблюванням на гріх від страху, боязні, або через людино догоджання).
  196. Здирством.
  197. Двоязичністю (у очі говоримо одне, а поза очі говоримо інше).
  198. Двоєдушністю.
  199. Легкодухістю.
  200. Смутком, відчаєм, бажанням собі смерті.
  201. Злістю.
  202. Неприязню.
  203. Сердитістю.
  204. Упередженістю, лицемірством.
  205. Лицедійством.
  206. Носінням непристойного одягу.
  207. Носінням прикрас.
  208. Недотриманням постів та пісних днів (середи та п’ятниці).
  209. Нешануванням християнських свят.
  210. Азартними іграми.
  211. Спогляданням непристойних видовищ, слуханням непристойностей (через кіно, радіо, магнітофон, відеопрогравач, театр, цирк, стадіон, телевізор та інші засоби масової інформації).
  212. Участю у видовищах: в спектаклях, маскарадах і в інших; носінням масок.
  213. Відвертими танцями.
  214. Невихованням дітей у вірі Христовій і любові.
  215. Розлученням, відмовою від шлюбу.
  216. Вживанням засобів (дій) проти зачаття плоду в утробі, штучним перериванням вагітності.
  217. Дотиком до святині у часі нечистоти, неблагоговійною поведінкою в храмі, спізнюванням на початок служби, відходом раніше закінчення (відпуста).
  218. Нецнотливістю (нескромними поглядами, нецнотливими думками і бажаннями, носінням нескромного одягу, що викликає хтиві погляди; непристойною поведінкою).
  219. Носінням одягу іншої статі.
  220. Молитвою з непокритою головою (для жінок, або навпаки для чоловіків).
  221. Поширенням книг нехристиянського змісту, аморальних, а також картин та статуеток (з нагими тілами), нескромних оповідань, які пропагують розпусту або вбивство, або інші гріхи.
  222. Злопам’ятством (пам’ятаємо образи та мстимо тим, що образили, не бажаємо порятунку ворогам своїм, не молимося за тих, що нас спокушають).
  223. Нерозкаяністю і забуттям гріхів своїх.
  224. Неправедним придбанням (продажем поганих або заборонених законом речей, продажем предметів, що сприяють зваблюванню, гріху: наркотиків, горілки, тютюну та іншого).
  225. Невідвідуванням хворих.
  226. Неподанням милостині, допомоги потребуючим.
  227. Невиявленням гостинності (неприйманням мандрівників).
  228. Невідвідуванням ув’язнених у в’язниці (а особливо християн, безневинно постраждавших).
  229. Презирством до бідних, убогих, покалічених, нижчих по званню.
  230. Псуванням духовних книг та іншої святині.
  231. Лжесвідченням (помилковим свідоцтвом, особливо на суді, помилковою подачею присяги).
  232. Метушнею(марним ходінням у гості і порожнім проведенням часу, влаштуванням вечірок в недозволені дні та інше).
  233. Забобонністю (ложною вірою: в язичницькі байки, міфи, вживанням язичницьких прислів’їв, приказок, обрядів, клятв та іншого).
  234. Надією на себе, на свої сили, а не на Бога.
  235. Несвідомістю, безсовісністю.
  236. Неспівчуттям ближньому.
  237. Байдужістю.
  238. Перебільшенням гріхів ближнього.
  239. Зрадою.
  240. Спричиненням шкоди ближньому (кровопролиттям, побоями, ділом, словом, думкою).
  241. Печаллю про мирське.
  242. Боязню.
  243. Озлобленням.
  244. Сумнівом (у вірі, в людині).
  245. Небажанням мати дітей в шлюбі.
  246. Питтям міцних напоїв (спирту, горілки, а також міцного вина до сп’яніння, надмірним вживанням кави, чаю, какао).
  247. Отруєнням.
  248. Споюванням вином (чи чим-небудь іншим), примушуванням гостей пити зайве, проти їх волі.
  249. Пристрастю до ліків, мирського лікування, лікарів (лікуванням тіла із забуттям душі і Бога).
  250. Бажанням мирської слави (собі, або дітям) на шкоду духові.
  251. Квапливістю, поспіхом.
  252. Нерозторопністю.
  253. Відсутністю любові до Бога (що служить причиною усіх гріхів), любові до ближнього.
  254. Викликанням “літаючих тарілок”, інопланетян, тобто бісів, спілкуванням з ними.
  255. Потуранням чужим гріхам (даємо у борг на свідомо погану справу).
  256. Залученням себе до чужих гріхів.
  257. Нецнотливими рухами тіла.
  258. Невиконанням обов’язків по роботі, неправильним використанням робочого часу, для своєї користі, ухиленням від громадського обов’язку.
  259. Виконанням наказів проти совісті, проти заповідей Божих.
  260. Підкупом (дачею хабаря або прийняттям, вимаганням хабаря під виглядом дару, обіду, або ще іншим чином).
  261. Погрозою (шантажем).
  262. Зухвалістю (нахабством).
  263. Противленням законній владі.
  264. Участю в антихристиянських заходах.
  265. Ганьбою християн, священнослужителів, ченців.
  266. Недбалим творінням хресного знамення.
  267. Недовірливістю.
  268. Шлюбом за розрахунком.
  269. Пристрастю до тварин.
  270. Триманням собаки в кімнаті, де є святиня: євангеліє, хрест, ікона, освячена вода та інше.
  271. Тішенням себе блудними помислами.
  272. Бажанням дивувати, вражати собою.
  273. Куштуванням крові: їжі з кров’ю: кров’яної ковбаси, печінки з кров’ю, а також ліків, що містять кров – гематоген та інші.
  274. Вживанням крові для штучного омолоджування, а також дитячої плоті.
  275. Споживанням м’яса задушених тварин, м’яса тварини, яка була розтерзана звіром.
  276. Розбещеністю, непристойністю поведінки.
  277. Бенкетуванням.
  278. Упередженою любов’ю до родичів по плоті та потуранням їм в їх пристрастях і гріхах.
  279. Нестриманістю в шлюбі: при вагітності, при годуванні молоком, в ніч на середу, п’ятницю, неділю, в пости, під час очищення (місячних), при вживанні святині (до і після таїнства), радив іншим творити це.
  280. Обмірюванням, обважуванням при торгівлі, зміною цін для наживи, вживанням неправильних мір та вагів.
  281. Незаконним шлюбом.
  282. Бажанням усім подобатися.
  283. Небажанням пробачити.
  284. Розголошуванням гріхів і немочі ближнього (особливо гріха, про який дізнаєшся на сповіді), збиранням і поширенням помилкових відомостей, а також істинних, які шкодять душі.
  285. Катуванням (неправедним вимаганням) боргів від людей.
  286. Розголошуванням про свої добрі справи.
  287. Невиконанням волі Божої, закону Його, заповідей Його, велінь Його.
  288. Непристойною їздою.
  289. Бажанням смерті (своїм ближнім, кривдникам).
  290. Самосудом.
  291. Вандалізмом, розкраданням з могил.
  292. Сперечанням, софістикою.
  293. Удаваним плачем, скорботою напоказ.
  294. Придбанням краденого, приховуванням злочинців.
  295. Любов’ю до першості.
  296. Примхливістю (вишуканістю в їжі, одязі та ін.).
  297. Носінням чужого одягу (вживанням чужих речей без дозволу).
  298. Не відразу каємося, не сповідуємо гріха.
  299. Незберіганням святині (псуванням артоса, освяченої води, просфори; псуванням священних книг, предметів); незберіганням церковних таємниць.
  300. Неощадливістю (псуванням їжі, одягу, речей).
  301. Приписуванням гріхів іншим.
  302. Вмішуванням в чужі справи, в чужі розмови (перериванням того, хто говорить).
  303. Вживанням наркотиків.
  304. Вживанням шкідливої їжі, пиття; спричиненням шкоди своєму здоров’ю (найчастіше від незнання міри).
  305. Неприготуванням до святих таїнств.
  306. Присутністю на незаконних шлюбах, весіллях без вінчання в церкві.
  307. Вживанням “зарядженої”, наговореної води та інших чаклунств.
  308. Чорнослів’ям (найбільше, коли сваримося, лаємо бісів, нечисту силу, або, навпаки, закликаємо бісів, щоб вони узяли в пекло того, що образив нас; нічого цього не можна робити навіть жартома).
  309. Обзиванням (називаємо людей “дияволами”, “бісами”, назвами різних тварин).
  310. Боязню при людях перехреститися, зняттям хреста в лазні і перед приходом до лікаря.
  311. Дачею безсловесним тваринам (рослинам) християнських імен.
  312. Оскверненням могил, кладовища (зривом з могил квітів, відправленням природної потреби, псуванням хреста та ін.); неправильним поминанням покійних; влаштуванням похоронів з горілкою, а в пісний день зі скоромним.
  313. Недбалістю у зберіганні святині (п’ємо чай, читаючи духовну книгу; після їди п’ємо без потреби освячену воду; чи, тим більше, кип’ятимо святу воду для “знезараження”).
  314. Порушенням чужого спокою без необхідної потреби.
  315. Порушенням таємниці сповіді (своєї чи чужої).
  316. Роботою у свята (окрім обов’язків).
  317. Посміюванням над глухими, німими, недоумкуватими, малолітніми, сліпими, інвалідами.
  318. Непристойним сяканням (найбільш в церкві), плюванням, та інше.
  319. Спричиненням шкоди тваринам.
  320. Ненавмисним повідомленням, мимовільним перенесенням помилкових відомостей.
  321. Споюванням.
  322. Нюханням різного зілля, тютюну, п’янких речовин.
  323. Робленням на тілі наколок (татуювань), написів, малюнків, нарізу.
  324. Марним ризиком (перебігом через дорогу перед проїжджаючою машиною), чим спокушаємо Бога.
  325. Подорожами для розваги (туризмом і турпоходами, ходінням у гості без діла).
  326. Втратою самокерування (навіть, якщо і правий в розмові).
  327. Тлумаченням снів, суєтною вірою в сновидіння (щоночі сняться “віщі” сни), домаганням одкровень уві сні, навчанням уві сні (з магнітофоном).
  328. Вимаганням благ.
  329. Неоплатою послуг (проїздом без оплати або неповною оплатою); спекуляцією; експлуатацією чужої праці.
  330. Підгляданням, підслуховуванням (хоча і з пристойним наміром).
  331. Страхуванням майна, життя, з метою наживи або по маловірству.
  332. Грою на біржі (лотереї, акції та інше).
  333. Оплата послуг горілкою, тютюном і іншими спокусливими товарами.
  334. Вживанням Євангелія і інших священних книг, предметів не за їх призначенням (для ворожіння та іншого; для прикраси житла; носимо хрестики для краси, поверх одягу).
  335. Уявою (найбільш, коли в молитві будуємо образи (фантазуємо), уявляємо Господа, Мати Божу, ангелів, святих).
  336. Суєтною вірою у “святі листи”, “сон Богородиці” та інші підробні і апокрифічні писання.
  337. Применшенням своїх гріхів, помилок (особливо на сповіді).
  338. Язичництвом: залишаємо померлим горілку в будинку, хліб, яйця на могилах (на Пасху), поминаємо покійних з горілкою.
  339. Нарочитим відвідуванням могил на Пасху (замість радониці), у великі свята, змінюючи християнську радість на печаль.
  340. Неблагоговійним відвідуванням будівель колишніх храмів.
  341. Розведенням маку, конопель, тютюну і інших рослин, виготовленням наркотиків і збутом (окрім офіційних, державних постачань для медицини).
  342. Ходінням від суєтної цікавості у неправославні храми, молитовні будинки, синагоги, мечеті, капища, печери, “присвячені” богам та інше.
  343. Шануванням помилкових мощів, мумій, кладовищ і могил єретиків та безбожників.
  344. Неслухняністю духовному отцеві, спотворенням його заповіді; зміною або скороченням через лінощі Богослужіння, криво тлумачимо священне Писання, спотворюємо його читанням з помилками. Без благословення церковного проповідуємо Євангеліє, самовладно переступаємо межі єпархії, не зберігаємо статути монастирів, обітниці.
  345. Слухняністю людям більше, ніж Богові.
  346. І іншими гріхами і пристрастями, які тут не згадувалися.

Усі ці загальні і приватні гріхи, якими ми грішимо, ділом, словом або думками, є злочином проти волі Божої, порушенням євангельської заповіді про любов до Бога і до ближнього: любити Бога усім серцем своїм, усією душею своєю і усім розумінням своїм, і любити ближнього свого, як самого себе. Роби ближньому те, чого бажаєш, щоб робили тобі, і не роби ближньому того, чого не бажаєш, щоб робили тобі.

Відвертайся від ближнього, якщо він схиляє тебе на гріх. Відхилися від зла, і створи добро.

Амінь.

Кінець і Богові слава.