КОРОТКИЙ КАТЕХИЗИС, виданий у Києво-Печерській Лаврі у 1645 р.

ЗІБРАННЯ КОРОТКОЇ НАУКИ ПРО АРТИКУЛИ ВІРИ ПРАВОСЛАВНОКАФОЛИЦЬКОЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ. ЗГІДНО ВИЗНАННЯ Й НАУКИ СВЯТОЇ СХІДНОЇ СОБОРНОЇ АПОСТОЛЬСЬКОЇ ЦЕРКВИ, ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТА НАУКИ УСІМ ХРИСТИЯНСЬКИМ ПРАВОСЛАВНИМ ДІТЯМ, ЩО НАВЧАЮТЬСЯ У ШКОЛАХ. ЗА ПОВЕЛІННЯМ ТА БЛАГОСЛОВЕННЯМ СТАРШИХ. СПЕРШУ МОВОЮ ПОЛЬСЬКОЮ, А ТЕПЕР ДІАЛЕКТОМ РУСЬКИМ З ДРУКУ ВИДАНО В СВЯТІЙ ВЕЛИКІЙ ЧУДОТВОРНІЙ ЛАВРІ ПЕЧЕРО-КИЇВСЬКІЙ РОКУ 1645.

[На звороті заголовного листа подано ритину ікони Успіння Пресвятої Богородиці; внизу зображено герб митрополита Петра Могили із такими ініціалами: П.М.А.М.К.Г.Е.К.А.П. [тобто Петро Могила, Архиєпископ, Митрополит Київський, Галицький, Екзарх Константинопольський, Архимандрит Печерський]. Вгорі і внизу ікони надруковано величання, яке співається на свято Успіння Пресвятої Богородиці: «Ангели, Успіння Пречистої побачивши, здивувалися, як Діва восходить від землі на Небо»].

ПЕРЕДМОВА

До читача

За благословенням та повелінням старших у недавно минулому часі через друк короткого Зібрання науки про Віру Православнокафолицьку Християнську була публікована діалектом польським книжка. Із певних та поважних причин, ласкавий читачу, а передусім для того, щоб вуста безсоромних обмовників були затамовані. Ті, що є головними неприятелями Східної   Церкви,   польським діалектом сміли й важилися різними єресями Церкву Православнокафолицьку очорнювати і для світу зогиджувати, аби тим-таки діалектом (коли правдиве визнання Церкви читати будуть) навічно залишалися уражені й поганьблені. Тепер же повторно та сама книжечка про Віру Православнокафолицьку у деяких місцях трохи просторіше подана і діалектом руським через друк світові публікується: для самих синів Церкви Православнокафолицької Східної для тієї мети й кінця, аби не тільки самі ієреї в парафіях своїх довіреним собі від Христа Спасителя, Кров’ю Його Святою відкупленим, овечкам науку певним і уторованим способом подавали на щодень, а найбільше однак у неділю і в дні святі; також і щоб світські православні, уміючи читати, невмілим і простим, із повинності християнської, однаковим способом науки викладаючи, упровадили. А найбільше – батьки дітей своїх, панове – челядь, начальники – собі підлеглих; а в особливіший спосіб, однак, щоб усі вчителі якнайпильніше для своїх учнів по школах упроваджували, наказуючи до того й напам’ять учити, що в тій книжці є написано й висловлено. Коли б хтось, не зупиняючись на цьому короткому Зібранні науки про Віру Православно­кафолицьку, потребував більшого знання із Святого Письма, із святих соборів і з богоносних отців, такий нехай терпляче малий час витримає, бо подбаємо за поміччю та сприянням Святого і Животворчого Духа швидко подати просторішу про те якнайґрунтовнішу і найлегшу науку через друк. А тим часом, читачу ласкавий, цю маленьку книжечку якнайчастіше і найпильніше з увагою читай і, в пам’яті своїй заховуючи, будь здоровий та ласкавий.

Запитання

Як багато є речей, потрібних для спасіння християнинові, людині православнокафолицькій?

Відповідь

Дві речі є потрібні. Найперше: добре вірити в Господа Бога, у Тройці Святій єдиного, і тому всьому, що наука Христова лишень подала. Друге: побожно згідно віри жити, як Письмо Святе навчає. Подивіться, що буває усправедливлена людина з учинків, а не з віри тільки. Або як тіло без духа є мертве, так і віра без діл мертва є. І в іншому місці: «Маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі», а в іншому місці: «Маючи таємницю віри, при чистім сумлінні».

Запитання

Навчи мене, для чого маю спершу добре вірити, а потім із вірою побожно жити?

Відповідь

Для того, що без віри неможлива є річ подобатися Богу, згід­но науки святого апостола Павла: «І той, хто до Бога приходить,